Проповідь добра: Добро

Добрі й улюблені мої друзі, благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. Не хочу тримати вас у невіданні, до кінця діалогу нашого про дари духовні, і напишу вам мудрість: у визначенні добра (Мих 6:8) розкрито таїнство зв'язку - тіла, душі й духу. Бо тіло здатне діяти, душевна людина може любити, а смиренним у тілі з милосердною душею постати перед Ісусом Христом дано тільки народженому від Духа Божого.

Біблія вчить, що Бог створив людину за образом і подобою Своєю і оповідає так: І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею. (Бут 2:7).

У Адама було тіло, створене з праху земного, душа, яка дає тілу життя, і дух (дихання життя), щоб спілкуватися з Богом. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Бут 2:16-17). Тіло Адама померло через багато років після того дня, коли він поїв, оскільки душа - це те, що дає тілу змогу жити, але Бог завжди точний у тому, що говорить, і ми тепер знаємо, що мало померти. Адам був єдине ціле в тілі, душі й дусі перед Богом, а як поїв від древа пізнання, то тіло й душа перестали слухати Дух Святий. Адам став душевною людиною і перестав сумирно ходити з Богом. У нього залишилася душа, яка любить і говорить із тілом, але неслухняна духу. Це була духовна смерть для нього. Саме таких до лікування покаяння, закликає Спаситель, який сповістив у Святому Євангелії: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. (Іван 11:25).

Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає, сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. (1 Кор 15:42-44). І якщо Адам помер, то нам дано народитися. Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись? (Іван 3:4). Відповідаючи на ці запитання Господь Ісус Христос дає мудрість повернення до Бога: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух. Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори. (Іван 3:5-7). 

Апостол Павло нам також вказує шлях пошуку добра і народження в Дусі: Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх! Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. Духа не вгашайте! Не гордуйте пророцтвами! Усе досліджуючи, тримайтеся доброго! Стережіться лихого в усякому вигляді! А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! (1 Сол 5:15-23)

Як же нам бути добрими і здобути Духа Святого? Увірувавши в Господа Ісуса Христа і в Його воскресіння та прийнявши дар Святого Духа, ми вже не просто тіло і душа, але дух, душа і тіло. Ми всі тіло Христове, бо Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. (Іван 4:24).

Багато хто читав Біблію і душевна людина може зрозуміти значення - діяти справедливо і любити справи милосердя. Але справи добрі дано творити лише духовній людині, яка сумирно ходить з Богом. Бо сказано: А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. (1 Кор 2:14).

Як же збирати справи добрі, літаючи немов бджола, що збирає нектар? Наприклад, хлопець бабусі допоміг, а вона йому у відповідь: "Спасибі, онуче!". Хлопець діяв справедливо, люблячи милосердя, як і багато інших від щирої душі, але християнин (духовна людина), який сумирно ходить з Богом, сам подякує Богові за це випробування і бабусі відповість: "Бабусю, дякуйте Господу, що він дав змогу опинитися мені поруч і допомогти вам." - Зробивши добру справу, дякуй тому, хто сказав: Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. (Іван 15:5). 

А як визначити справа добра чи ні, перш ніж виконати її? Якщо є сумніви, а мудрості немає. Мовчить серце, щоб ухвалити швидке рішення і зробити вибір: так, так або ні, ні. Починає людина думати і покладатися на свій розум і йде шляхом невидимим слідом за Адамом. І яке рішення не прийняла б, не від Господа воно, а від самої людини вже буде. Звернися з молитвою до Господа перед справою твоєю складною і з серця отримаєш сигнал. Як Ісус учив: Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого. (Мт 5:37). Якщо видиме із серця твого приходить, то роби добру справу і присвячуй її Господу. А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. (Як 1:5). Не сподівайся на свій мозок і розуміння, інакше отримаєш відповідь від лукавого і з нею підеш долати випробування - не твоя це справа зараз значить. Відійди від цієї справи зі словами: Господи, на все воля Твоя! Мине час і дасть Господь мудрості тобі і отримаєш відповідь, або Господь сам усе влаштує і проведе тебе через це випробування.

Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його! (Пс 10:5). Любить тебе Господь і посилає тобі випробування, які ти маєш у любові до Господа проходити, а не переконувати себе і близьких тобі людей. Твій вибір - так, так - у вдячності до Господа, за можливість, надану виконати добру справу, або - ні, ні - в упованні на Господа і Його рішення. 

Людина, яка сумирно ходить з Богом, - добра, а коли вона не добра, то значить мертва, подібно до Адама. Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. (Іван 14:6)

Будьте добрі у справах своїх, догоджаючи Господу!