(12) Твоя істина.
Посилання:
І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його. Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його? Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним… А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм. І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив. (Мр 6:1-5)
Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть! (Єр 12:6)
До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його. (Іван 1:11)
А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому! (Мр 6:11)
праведний Ти, Господи, і всі діла Твої і всі путі Твої — милість і істина, і судом істинним і правим судиш Ти повіки! (Тов 3:2)
Виславляйте Його, Ім’я Його благословляйте, бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід! (Пс 99:4-5)
Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі, вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою! (Пс 110:7-8)
Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. (Пс 118:142)
Суд буде один, істина утвердиться, віра зміцниться. (3 Езд 7:34)
Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа. (Іван 1:17)
Не від світу вони, як і Я не від світу. Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. (Іван 17:16-19)
То Той, що прийшов був водою та кров’ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров’ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда. (1 Іван 5:6)