(4) Молитва ув’язненого.

І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого пробування, на небесах, і почуєш, і простиш. Як згрішить людина проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі, то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю. (1 Цар 8:30-32)

Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті… Помилуй мене, і почуй молитву мою! (Пс 4:2)

Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний! (Пс 24:16)

Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє, (Пс 30:10)

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! (Пс 50:3)

почуй, Господи, і помилуй, бо Ти Бог милосердий: помилуй, бо ми згрішили перед Тобою; Ти — вічно перебуваєш, а ми — вічно гинемо. (Вар 3:2-3)

Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!… (Пс 52:2)

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини! (Притч 16:5)

А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості. А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить. Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв. (Лк 8:15-17)