(64) Слово і Добро.

Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. (Іван 1,1)

Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому, усе збулося. (Нав 21:45)

Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами. Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар. Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше. (Сир 18:15-17)

Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.(Притч12:25)

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро. (Мт 13:23)

Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати. (Кол 4:6)

А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов’ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій. Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої. (2 Кор 8:7-8)

А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. (Гал 6:6-9)

Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує. (Еф 4:29)

Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості. Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п’янству, навчали добра, щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей, щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово. (Тит 2:1-5)